У садівництві найчастіше вирощують два види жимолості
Серед безлічі ягідних культур, що набули популярності серед українських садівників, жимолость вирізняється раннім плодоношенням, невибагливістю та корисними властивостями. Її плоди достигають тоді, коли інші ягоди лише формуються. Щоб отримати рясний і якісний урожай, важливо знати особливості сортів, правила посадки та базовий догляд за рослиною. Детальніше про це пише «Флористікс».
Основні види жимолості
У садівництві найчастіше вирощують два види жимолості: їстівну (Lonicera edulis) та блакитну, або синю (Lonicera caerulea). Жимолость їстівна – це невисокий чагарник із густою кроною та темно-синіми ягодами видовженої або округлої форми. Вона цвіте в травні, а плодоносить уже на початку літа. Жимолость блакитна виростає до 2,5 м, її ягоди мають солодко-гіркуватий смак і схожі на чорницю. Обидва види довговічні та добре пристосовані до наших кліматичних умов.
Жимолость – самобезплідна культура, тому для врожайності необхідно висаджувати кілька сортів поруч для перехресного запилення.
Догляд та полив
Перші роки після посадки догляд мінімальний: полив, прополювання, розпушення. Молоді кущі не обрізають. Згодом рослина потребує регулярного зволоження, особливо у спекотні періоди, інакше ягоди можуть мати гіркоту. Поливають до 10 л води на кущ кілька разів за сезон, орієнтуючись на погоду.
Коренева система поверхнева, тому розпушування проводять обережно, не глибше ніж на 7-8 см. Мульча допоможе зберегти вологу та зменшити кількість бур’янів.
Плодоношення та збирання врожаю
Жимолость дозріває рано – наприкінці червня. У деяких сортів ягоди швидко обсипаються, тому важливо вчасно зібрати плоди. Найкраще – струшувати їх на тканину. Ягоди дуже ніжні, зберігаються недовго, тому їх консервують, заморожують або перетирають із цукром.