Що варто знати перед тим, як наносити тон.
Чи дійсно тональний крем забиває пори та псує шкіру.
Анамнез
Історія тонального крему бере початок ще у Стародавньому Єгипті — "інфлюенсери" того часу вирівнювали шкіру за допомогою крейди та отруйних свинцевих білил. Але офіційно засіб на основі тальку та рідкого пігменту створив Макс Фактор у 1935 році. Основу крему складали силіконові олії — і ця тенденція зберігалася дуже довгий час. Сьогодні багато виробників досі використовують цю схему. Найчастіше до складу тонального крему додають леткі силікони, диметикон, полісилоксан.
І саме це стало головною причиною популяризації міфу, що ним не можна користуватися щодня — забиває пори, створює плівку і провокує появу акне.
Космецевтика зробила великий крок вперед. Формули навіть за останні п'ять років змінилися. З'явилися засоби на водній основі з природними сітловідбивальними компонентами. Крім того, у складі сучасних тональних основ багато зволожувальних та бактерицидних компонентів. Їх можна підібрати за типом шкіри для досягнення максимального ефекту.
Шкідливо чи корисно?
Силікони — не завжди зло. Взимку, наприклад, вони створюють захисну плівку, що перешкоджає трансепідермальній втраті вологи. А це дуже актуально в період опалювального сезону, коли шкіра дуже сильно сохне і лущиться.
Тональна основа наноситься не на цілий день — час її знаходження на шкірі занадто нетривалий, щоб спровокувати порушення обмінних процесів у шкірі. Головне — регулярне і ретельне очищення.
Тональний крем дійсно може викликати появу запальних елементів і акне. Але тільки в тому випадку, якщо ви підібрали і нанесли його неправильно. При жирній шкірі краще віддавати перевагу засобам, на яких є позначка "некомедогенно". Як правило, в них немає олій, що сприяють закупорці пор. Креми більш щільної консистенції найчастіше містять крохмаль і діоксид титану у високій концентрації. Їх краще залишати для вечірнього макіяжу і не використовувати щодня. При активній секреції сальних залоз і сильному блиску обличчя шукайте серед інгредієнтів каолін (біла глина) або крохмаль тапіоки. Вони створюють ефект пудри.
Якщо ваше завдання — знайти ідеальний засіб на кожен день, який буде добре триматися, але при цьому не забивати пори, зверніть увагу на стійкі тональні основи. Вони виготовляються за особливою рецептурою і являють собою формулу, схожу на "сітку", у вузлах якої локалізується пігмент, покритий силіконом. При контакті зі шкірою силікон випаровується — на ній залишається полімерна вуаль, що покриває дерму не суцільним шаром. Вона продовжує "дихати"!
Висновок
Чутки про шкоду тональної основи занадто перебільшені. Більшість з них базується на дослідженнях, які були актуальні 50 років тому. Тональний крем, як і будь-який інший, потрібно вибирати за типом шкіри і складом. До речі, про склад. Дослідники з Університету Нотр-Дам протестували понад 230 широко використовуваних косметичних засобів і виявили, що 56% тональних кремів, що реалізуються в США, містять фтор — індикатор PFAS, який використовується при виробництві антипригарних сковорідок. Це дійсно небезпечний компонент, якого краще уникати.
Ця стаття не замінює консультацію з лікарем. Якщо у вас проблеми зі шкірою, зверніться до фахівця
