Осінь – час, коли природа тішить нас кольорами. Щоб сад не втрачав привабливості в цю пору, варто заздалегідь подбати про дерева й кущі, які восени змінюють забарвлення листя. Одні набувають золотистих відтінків, інші червоніють або стають пурпуровими. Ми розповідаємо, які рослини варто висадити, щоб восени ваш сад виглядав яскраво й гармонійно.
З настанням вересня температура знижується, і рослини починають готуватися до зимового спокою. Їхнє листя поступово змінює колір – стає жовтим, помаранчевим, червоним, а іноді навіть фіолетовим. На пагонах достигають плоди – ще одна осіння окраса, про яку варто пам’ятати, плануючи сад. Дерева, які найчастіше асоціюються з осінню, – це клени, берези, дуби та ясени. Водночас існує чимало інших видів, на які також варто звернути увагу.
Хоча багато дерев уже майже втратили листя, саме зараз час діяти. Якщо ви хочете, щоб на вашій ділянці росли дерева й кущі, що милуватимуть око восени, – осінь ідеальна для посадки. Звертаємо увагу на найефектніші породи.
Дерева, які змінюють колір восени
Жовтий або червоний клен – чудова окраса осіннього саду. Існує безліч видів кленів. Розглянемо кілька з них.
Клен японський (Acer japonicum) має декоративну, кущову форму, що нагадує краєвиди східних садів. Найбільшою його окрасою є глибоко розсічене листя, яке восени змінює колір на оранжево-червоний або насичено червоний.
Клен слід садити на сонячних, захищених від вітру місцях. Він віддає перевагу середньородючому, проникному, помірно вологому ґрунту з легкою кислотністю. Не переносить вапняних ґрунтів. Вид досить морозостійкий, садити його можна восени або навесні. У перші роки після висадки варто поливати під час посухи.
Клен японський. Фото з відкритих джерел
Крім того, рослину бажано підживлювати органічними добривами. Коренева система японського клена неглибока, тому ґрунт навколо стовбура рекомендують мульчувати. Обрізку проводять раз на кілька років – лише для формування крони та видалення пошкоджених пагонів.
Клен пальматолистий (Acer palmatum) походить з Японії та Південної Кореї. Це унікальна декоративна рослина для садів. Росте повільно, досягаючи 3–5 метрів, утворює крону парасолькоподібної форми. Листя змінює колір залежно від сорту й пори року, а восени стає помаранчевим або червоним.
Клен пальматолистий. Фото Centrum Ogrodnicze
Цей вид вибагливий у вирощуванні. Потребує частково затінених або сонячних, захищених місць. Найкраще росте у вологому, гумусному, проникному й слабокислому ґрунті. Не любить сухий і морозний клімат – витримує до -20°C, тому потребує захисту взимку. Раз на рік варто підживлювати універсальним добривом.
Гінкго білоба (Ginkgo biloba) походить із Китаю, але добре приживається і в наших широтах. Це довговічне дерево з повільним ростом, яке сягає до 30 метрів і утворює конусоподібну, розлогу крону. Його легко впізнати за віялоподібним листям, що восени набуває яскраво-жовтого кольору. Дерево добре росте на сонячних, теплих ділянках, не любить напівтінь, надає перевагу вологим, гумусовим ґрунтам. Стійке до морозів.
Гінкго білоба. Фото з відкритих джерел
Ліріодендрон тюльпановий (Liriodendron tulipifera), або тюльпанове дерево, належить до родини магнолієвих і походить зі східних регіонів США. Це швидкоростуче дерево (до 70 см на рік), що сягає близько 30 м. Листя велике, з чотирма лопатями, восени забарвлюється в оранжево-жовті тони. Цвіте у травні–червні великими зеленувато-жовтими квітами, схожими на тюльпани. Садити дерево краще на сонячному, тихому місці у весняний період. Не любить глинистих ґрунтів і потребує регулярного поливу в перші роки.
Ліріодендрон тюльпановий. Фото з відкритих джерел
Паротія перська (Parrotia persica) іноді ще називають залізним деревом. Походить з північних районів Ірану та Кавказу. Це дерево росте повільно, досягаючи висоту 5 метрів. Рослина має кулястий, «кущовий» перетин, густу і розлогу крону та дуже довгі гілки, які мають тенденцію скручуватися і зростатися. Навесні листя мають рожевий відтінок, а восени змінюють колір на красиві відтінки – від жовтого до пурпурного і залишаються на рослині навіть до грудня. Паротія невибаглива до умов добре росте й у півтіні і на будь-якому ґрунті, хоча любить помірно вологі ґрунти із легкою кислотністю. Рослина морозостійка, але молоді екземпляри варто вкривати взимку.
Паротія перська. Фото з відкритих джерел
Звичайно, не варто забуватий й про інші дерева, які восени змінюють свій колір. Наприклад, червоний дуб, бук, робінія, сумах оцтовий та інші.
Кущі, які змінюють колір восени
Кизильник горизонтальний (Cotoneaster horizontalis) – привабливий низький кущ родини розових, що походить із Китаю. Досягає 0,8–1 м у висоту та до 2 м завширшки. Має розлогі горизонтальні пагони, вкриті дрібним блискучим листям, яке восени набуває червоно-помаранчевих відтінків. Улітку на пагонах з’являються дрібні білі квіти, а згодом – яскраво-червоні плоди, які залишаються до морозів і слугують кормом для птахів.
Кизильник горизонтальний. Фото з відкритих джерел
Найкраще росте на сонці або в легкій півтіні, віддає перевагу теплим, родючим і помірно вологим ґрунтам. Молоді рослини потребують поливу в спеку. Середньо морозостійкий (до -20°C), але після підмерзання швидко відновлюється.
Спірея японська (Spiraea japonica) – популярний листяний чагарник, цінний за декоративність і стійкість до складних умов. Досягає близько 1,5 м заввишки й до 3 м завширшки. Навесні має карамельне листя, влітку квітує рожевими суцвіттями, а після обрізки знову забарвлюється. Добре переносить посуху та морози до -30°C, тому підходить для садів, балконів і терас.
Спірея японська. Фото з відкритих джерел
Бруслина крилата (Euonymus alatus), або бересклет, походить із Азії. Її ще називають «кущем, що палає». Висота – до 2–3 м. Рослина отруйна для людини, але безпечна для птахів. Невибаглива, росте на сонячних і напівзатінених ділянках, витримує посуху, обрізку, забруднене повітря й морози.
Бруслина крилата. Фото з відкритих джерел
Дівочий виноград (Parthenocissus quinquefolia) – ліана з Північної Америки, що росте швидко (1–2 м на рік) і може сягати 6–12 м. Восени листя набуває насиченого темно-червоного кольору. Виноград легко вкорінюється, росте як на сонці, так і в півтіні, невибагливий до ґрунтів, морозостійкий і стійкий до забруднення повітря.
Дівочий виноград. Фото з відкритих джерел
Не забути про декоративні трави
Завершити формування вашого саду можна за допомогою трав, які в останні роки прикрасили чимало міських просторів і приватних ділянок.
Найпопулярнішими травами є ті, що мають ефектні стебла та суцвіття, наприклад, Міскантус (Miscanthus), Пампасна трава (Кортадерія Селло) та Пеннісетум лисохвістовий (Pennisetum alopecuroides). Восени також добре виглядають колоски Куничника гостроквіткового (Calamagrostis x acutiflora), які набувають солом’яного кольору. Ніжні, злегка пурпурові колоски Молінії голубої (Molinia coerulea) створюють цікаве поєднання з вічнозеленим кущем Леукотоє (Leucothoe fontanesiana) «Rainbow», який восени набуває фіолетових відтінків.
Окрасою вашого подвір’я стануть також такі трави, як Щучник (Deschampsia), Ковила (Stipa), Гусятник (Eragrostis spectabilis), Імперата циліндрична «Red Baron» (Imperata cylindrica «Red Baron»).
