Історичні факти.
Штани-кльош стали культовим елементом моди 1960-70-х років, особливо в епоху диско. Однак мало хто знає, що оригінальний фасон цих штанів з'явився зовсім не завдяки дизайнерам чи модним танцюристам, а напряму запозичений у матросів вітрильного флоту, інформує Ukr.Media.
Якщо ви коли-небудь бачили форму старих мореплавців, то напевно звертали увагу на їхні незвичайні розкльошені штанини. Такий фасон здається не найпрактичнішим для роботи на кораблі, але насправді він був обраний далеко не випадково. Моряки минулого цінували подібний фасон за зручність, безпеку і навіть функціональність в екстрених ситуаціях.
То чому ж саме розкльошені штани стали невіддільною частиною морської форми?
Історія появи розкльошених штанів
Сама назва «кльош» походить від французького слова cloche, що в перекладі українською означає «дзвін». Такий термін з'явився завдяки характерному фасону широких штанів, які за своїм дизайном (як ви вже здогадалися) нагадували дзвоноподібну форму.
Однак, незважаючи на французьку назву, перші згадки про розкльошені штани відносяться до 1813 року, коли у ВМС США була офіційно затверджена уніформа, що включала розкльошені сині штани від стегна і застібний на ґудзики клапан у передній частині.
У Франції та Великобританії мода на подібні штани у моряків прижилася значно пізніше.
Навіщо морякам були потрібні розкльошені штани?
Справа в тому, що подібні штани забезпечували зручність і свободу рухів матросам, що було критично важливо для виконання повсякденних завдань на кораблі. Моряки могли без труднощів підніматись на щогли, працювати з вітрилами і маневрувати. Для цього штани не повинні були обмежувати їхні рухи, натирати або заважати.
Крім того, широкий крій дозволяв легко підвертати штанини, що було особливо корисно при митті дерев'яних палуб солоною водою. Так матроси могли уникнути утворення соляних кірок на тканині.
А якщо моряку доводилося сходити на берег по мілководдю, штани можна було швидко закотити, щоб не намочити зайвий раз.
Але найголовніша причина носіння подібних штанів досить незвичайна..
Професія моряка завжди була пов'язана з ризиком опинитися за бортом, особливо під час шторму або корабельної аварії. Тому одяг моряків розроблявся не тільки з урахуванням зручності, але й з можливістю допомогти їм вижити в критичних ситуаціях.
Саме в таких моментах штани-кльош проявляли себе з найкращого боку:
Якщо матрос падав у воду і його штанина за щось чіплялася (наприклад, за інші предмети, що опинилися за бортом під час шторму), йому потрібно було якомога швидше стягнути з себе штани. Завдяки широким штанинам, а також передньому клапану на ґудзиках, такі штани у воді можна було стягнути буквально за кілька секунд, навіть не знімаючи взуття.
Аналогічно були продумані й інші елементи форми: у фланельки спеціально був присутній широкий виріз, щоб моряк міг легко зняти її через голову, навіть опинившись у воді, а взуття моряків не мало шнурівок, щоб його також можна було швидко скинути.
Крім того, розкльошені штани шилися з бавовняної тканини, яка при намоканні набухала, утримуючи у волокнах повітря. Це дозволяло моряку використовувати їх як імпровізований рятувальний жилет: їх знімали прямо у воді, зав'язували штанини спеціальним вузлом, а потім надували, щоб штани допомогли триматися на плаву до прибуття допомоги.
Хоча штани-кльош були зручні і функціональні, з часом їхня практична необхідність знизилася.
Однак у XX столітті розкльошені штани отримали друге життя, коли стали символом контркультури і моди. Вони були популярні серед хіпі, які прикрашали їх вишивками і яскравими візерунками, виражаючи тим самим дух свободи і протесту проти усталених норм. Багато відомих музикантів і груп того часу, такі як The Beatles, Queen і Rolling Stones, сприяли популяризації цього стилю. Можливо, саме тому багато людей не знали, що ці штани були придумані для військових моряків, а не для модників на танцмайданчику.
