Пояснення феномену довгого нігтя на мізинці.
Я впевнений, що ви не раз звертали увагу на навмисно довгий ніготь на мізинці у деяких представників сильної половини людства. Коли бачиш подібний "аксесуар" вперше, ловиш себе на думці, що… ну, напевно, молодий чоловік просто забув/не встиг/не захотів підстригти цей самий ніготь, інформує Ukr.Media.
Або у нього під рукою просто не виявилося ножиць! Але коли довгий загострений нігтик потрапляє на очі не раз і не два, мимоволі замислюєшся: «А, можливо, він для чогось потрібен?».
Як і багато інших неоднозначних речей у нашому житті, довгий ніготь на мізинці перетворився на невіддільний атрибут чоловічого образу ще в далекій давнині. Причому з цього приводу існує одразу декілька цікавих теорій.
Згідно з однією з них, звичай мати довгий загострений ніготь на мізинці зародився в Китаї, де подібний елемент чоловічого образу відрізняв людей шляхетного походження від чорноробочих, селян і, так званих, обробників рисових полів.
Самі міркуйте, хіба можна з такими нігтями копирсатися в землі або, скажімо, займатися прибиранням? Звичайно, ні. Тому довгі нігті (і не тільки на мізинці) були відмінною рисою аристократії або багатого стану. Власне, з китайської культури дана традиція перейшла і до інших народностей Південно-Східної Азії.
Ще одна теорія стверджує, що традиція відрощувати довгий ніготь на мізинці сягає своїм корінням індокитайських забобонів — давньоіндійських, кхмерських і тайських. Згідно з тайською "наукою" читання долі по руці, простіше кажучи, хіромантією, мізинець називався "пальцем багатства", оскільки саме він вважався мірилом удачі, вміння заробляти гроші та комунікативних здібностей.
Якщо мізинець був недостатньо довгим (його кінчик при розкритій долоні не діставав до лінії початку третьої фаланги безіменного пальця), це означало, що його власник може і не розраховувати на удачу та незліченні багатства. Він — всього лише посередність… з досить посередським мізинцем. І навпаки: власники довгих пальців вважалися везунчиками по життю.
Тому деякі тайські чоловіки спеціально відрощували довгі нігті на мізинцях, щоб, так би мовити, виправити несправедливість долі, "дотягнутися" до лінії третьої фаланги безіменного пальця і домогтися благословення вищих сил!
Окрім азіатських теорій походження традиції відрощувати ніготь на мізинці, є і європейські, що датуються ще 17 століттям. Першими в Європі даний "аксесуар" ввели в моду дворяни, які використовували ніготь в виключно практичних цілях — за його допомогою розкривали поштові конверти, заклеєні сургучем.
Зрозуміла справа, що в кабінетах і канцеляріях ці маніпуляції проробляли за допомогою спеціальних ножів, а ось в "польових" умовах, коли необхідних інструментів під рукою не було, в хід йшла шпага… або ж довгий, із загостреним кінчиком ніготь.
До речі, розкривати листи шпагою було не тільки незручно, але й небезпечно. Все-таки не пляшка шампанського, і важливо було зберегти лист в цілості та схоронності! Тому аристократи спеціально відрощували на мізинці лівої руки ніготь, і вже за його допомогою розпечатували кореспонденцію.
Чому саме лівої? Тому що в правій майже завжди тримали зброю! До речі, у лівші проблем з таким нігтем теж не виникало: під час поєдинку на шпагах основну роль брали на себе вказівний, середній і безіменний пальці.
Мода на довгий ніготь в аристократичних колах зберігалася аж до початку 20 століття, поки листи не почали запечатувати за допомогою клею, а не сургучу. А ось у Франції в 18 столітті довгий ніготь на мізинці виконував ще одну, більш делікатну функцію.
Одного часу гучний стук у двері вважався ознакою поганого тону, тому добре вихованні дворяни обережно дряпалися нігтем, аби проінформувати про свій візит. Імовірно, подібні спроби "додряпатися" займали досить багато часу, однак факт залишається фактом.
У 20 столітті філософія довгого нігтя на мізинці зазнала кардинальних змін. Подібна відмінна риса більше не була привілеєм аристократів і заможних громадян, а, скоріше, навпаки, стала ознакою людини, що займається чимось кримінальним.
У радянських тюрмах і колоніях такий ніготь відрізняв авторитетів від звичайних сидільців. "Злодії в законі" демонстративно відрощували ніготь на мізинці, аби показати всім навколишнім, хто тут головний.
Ну а в США, в 70-ті роки 20 століття, в самий розпал наркотичного буму, довгий ніготь на чоловічому мізинці використовувався для розділення кокаїну і героїну на порції. Великі наркоторговці і прості бариги вважали це рішення простим, але досить елегантним.
Крім того, з довгого нігтя було максимально просто "знюхувати" порцію. Власне, цей спосіб вживання згодом дав назву мірі ваги кокаїну — «nail» (ніготь).
На сьогоднішній день більшість чоловіків, що дозволяють нігтю на мізинці рости на свій розсуд, просто вважають це модним, стильним, молодіжним, не вкладаючи жодного додаткового сенсу. Ну а в країнах Азії деякі молоді не тільки відрощують нігті, але й всіляко їх прикрашають: фігурно підпилюють, фарбують і декорують стразами.
