Це не засіб для надання приємного запаху!
Запитав я якось у свого діда, а чому одеколон називається "Потрійний", на що він з чистими очима відповів: "Ну це щоб на трьох!", інформує Ukr.Media.
У ті часи вживання одеколону не за призначенням не було чимось рідкісним, справедливості заради треба сказати, що й сам дід то й справа грішив цим.
Але повернемося до одеколону. Насправді вживати його всередину ні в якому разі не варто, та й назвою він жодним чином не зобов'язаний процесу пиття на трьох. Більше того цей "радянський" одеколон радянським не є, а ще це не засіб для надання приємного запаху!
Міф перший: "Потрійний одеколон — це чисто радянський винахід"
Так, певною мірою цей одеколон — символ епохи СРСР, такий же як господарське мило або молоко в пірамідках, як ситро або шпроти в олії, як пачка соди на кожній кухні, на кожному туалетному столику стояв потрійний одеколон. Але насправді цей продукт з'явився і став популярним задовго до Радянського союзу.
Одеколон з'явився у 18 столітті в Іспанії, але найбільшу популярність йому принесли німецькі купці, що торгували ним у всій Європі. «О де Колон» французькою це вода з Кельна, а Кельн на той момент центр парфумерного виробництва.
Міф другий: "Чому називається Потрійний?"
В чому міф — описано вище, ніби через міркування на трьох. Також на просторах інтернету можна зустріти ще кілька версій, що об'єм флакона потрійного одеколону це 1/3 від пів літрової пляшки, є ще варіант, що потрійний — це рівень концентрації продукту.
"Кельнська вода", власне одеколон (eau de Cologne), і тоді, і зараз — 4-6% подвійний одеколон (так-так, був такий!) — нинішня туалетна вода (eau de toilette) — 7-12% потрійний одеколон — парфумерна вода (духи), eau de parfum — 12-20% одеколон №4 (екстракт) — концентровані духи (parfum) — більше 20% подвійний-потрійний і т.п.
Це концентрація, тобто, по суті потрійний одеколон — це духи для чоловіків.
Але насправді "Потрійним" його стали називати задовго до появи СРСР. А все тому, що основний аромат його складався з трьох олій цитрусових: апельсина, лимона і бергамоту. І так, тоді були і подвійні одеколони, і вищого ґатунку четверні.
Міф третій: "Призначення"
Тут два варіанти — надавати приємний запах своєму господарю (щодо приємності багато хто б посперечався), ну або вживати його всередину.
І обидва ці варіанти не вірні.
Річ у тім, що "Потрійний" належав до категорії гігієнічних засобів. І призначався для очищення та дезінфекції шкіри. Найправильніше застосування потрійного — це лосьйон після гоління, власне, в цій ролі він працював найкраще. А ось духмянитися ним і йти на побачення виробником одеколону не передбачалося.
До того ж спочатку "потрійний" одеколон був певною мірою лікарським засобом, який допомагав від радикуліту і застуд, як розтирка. Тож наші бабусі, які при будь-яких симптомах натирали нас "Потрійним", були цілком праві — для цього його і вигадували колись.
