У цьому місці ви практично не отримуєте доступу до місцевої культури.
Габріель Морріс, творець контенту на YouTube, провів понад три десятиліття, подорожуючи світом. За цей час він відвідав 97 держав-членів ООН, а також Косово, Північний Кіпр і Тайвань, які не мають статусу члена ООН. Однак є одне “бездушне” місце, яке, за словами Габріеля, він заприсягся ніколи більше не відвідувати.
Як пише Express, у відео під назвою “Я побував у 100 країнах – яке місце найгірше?” ютубер розповів: “Я побачив досить багато країн, і в багатьох із них я бував знову і знову, і багато подорожував. Відразу скажу, що моя найнеулюбленіша частина світу – це Перська затока (Аравійська затока)”.
Габріель досліджував безліч місць у Перській затоці та її околицях, включно з Ер-Ріядом і Джиддою в Саудівській Аравії, а також Кувейтом, Бахрейном, Катаром і Об’єднаними Арабськими Еміратами, включно з Дубаєм і Абу-Дабі. Однак жодне з цих місць його особливо не зачарувало.
“У пустелі є що подивитися і за межами міст, але не так вже й багато. Здебільшого це просто плоска пустеля… Мені ці міста здаються позбавленими чогось особливо цікавого для мандрівника. Вони здаються мені дуже нудними і похмурими”, – поділився він.
Габріель пояснив, що його розчарувало, що на вулицях практично немає людей, тільки машини. Архітектура цих міст досить одноманітна, і йому було складно знайти тут захопливе заняття.
“Усі ці міста побудовані в дуже схожому стилі з величезними хмарочосами. Це створює вражаючий горизонт, але коли ви опиняєтеся на землі, ви бачите великі, широкі вулиці, які практично неможливо перетнути. Тут багато руху, величезні відстані, і, по суті, немає нічого, чим би мені хотілося там займатися. Можна зайти в торгові центри, можна сходити в кілька ресторанів. Алкоголь у більшості випадків заборонений, тож це ще один недолік”, – розповів він.
Чоловік назвав ці міста “бездушними” і не унікальними.
“Ви можете висадити мене в будь-якому з цих міст і не сказати, в якому саме, і якщо ви не побачите, скажімо, Бурдж-Халіфу в Дубаї або якусь конкретну пам’ятку, опинившись у типовому районі, ви не відрізнятимете його від інших”, – зазначив він.
Водночас він підкреслив, що це хороші місця для життя, оскільки там безпечно, чисто і спокійно.
Він також наголосив на ще одній проблемі – неможливості налагодити контакт із місцевим населенням.
“Більшість людей, з якими ви спілкуватиметеся, – це навіть не місцеві жителі Саудівської Аравії, Еміратів, Катару, Кувейту чи Бахрейну. Більшість людей, з якими ви зіткнетеся, – це робітники з Південної Азії: індійці, пакистанці, багато бангладешців, – які працюють у ресторанах, торговельних центрах, готелях та інших сферах обслуговування… Місцеві мешканці, наскільки я розумію, отримують зарплатню від продажу нафти і їм, по суті, не потрібно працювати, принаймні, не в типовій сфері послуг, тож ви навряд чи будете з ними взаємодіяти, будучи гостем. Це ще один фактор, що робить враження дещо мізерними: ви практично не отримуєте доступу до місцевої культури”, – підсумовує Габріель.
Раніше туристка Марта Луїза Гарсія, яка відвідала 100 країн світу, назвала своє улюблене місце – Мальдіви та Бора-Бора у Французькій Полінезії.