Мер алжирського пляжного міста стверджує, що вбрання відпочивальників суперечить місцевим моральним засадам.
Мальовниче прибережне алжирське містечко Четаїбі в Середземномор’ї, відоме своїми приголомшливими краєвидами, несподівано стало епіцентром культурного конфлікту через чоловічі купальні костюми.
Як пише The Independent, це мальовниче місто з населенням 8 тисяч осіб процвітає за рахунок сезонного туризму, щоліта приваблюючи тисячі гостей до своїх бірюзових вод, скелястих бухт і лісистих пагорбів. Ця економічна залежність історично сприяла створенню гостинної демократичної атмосфери, проте цього літа ситуація різко змінилася.
“Тут тепло, затишно, барвисто, жваво – жодної ворожості до тих, хто купається, ні на словах, ні в поглядах. Тут традиційна гостинність”, – стверджує старожил міста Салах Едін-бей.
Утім, на початку липня 2025 року мер міста Лайачі Аллауа видав указ, який застав відпочивальників і місцевий бізнес зненацька – він забороняє відпочивальникам на пляжі носити шорти-бермуди, оскільки цей одяг вважається “непристойним” на відміну від більш довгих і вільних моделей, яким надають перевагу консервативніші чоловіки-пляжники (тут варто зазначити, що плавки-бермуди – це цілком пристойні короткі вільні шорти, – ред.).
“Це літнє вбрання викликає занепокоєння у населення, вони суперечать моральним цінностям і нормам пристойності нашого суспільства. Населення більше не може терпіти іноземців, які розгулюють вулицями в непристойному одязі”, – заявив чиновник.
Указ викликав негайну негативну реакцію з боку офіційних осіб, зокрема в адміністративному центрі регіону Аннабе, які закликали мера скасувати його. У підсумку він скасував указ протягом двох днів, заявивши, що він був продиктований не ісламістським тиском, а бажанням зберегти “мир і спокій” як для жителів, так і для гостей.
Проте цей інцидент зачепив глибшу напруженість, пов’язану з релігією, ідентичністю та громадським простором у країні, яка, як і раніше, страждає від наслідків громадянської війни, що забрала життя приблизно 200 тисяч осіб у 1990-х роках. Конфлікт почався 1991 року, коли армія скасувала вибори, на яких ісламістська партія готувалася святкувати перемогу. І хоча так зване “чорне десятиліття” давно закінчилося, воно залишило невирішеними деякі глибинні протиріччя між політичним ісламом і підтримуваною військовими світською державою Алжиру.
“Незважаючи на те, що ісламісти програли війну в 1990-х роках, вони не відмовилися від свого агресивного і нав’язливого ідеологічного проекту, який завоював популярність у суспільстві”, – зазначив соціолог Редуан Буджемаа.
Видання зазначає, що частина людей та експертів оцінили пляжні дебати як відгомін тієї епохи, коли муніципалітети, керовані ісламістами, намагалися перебудувати суспільне життя відповідно до релігійної доктрини.
Тим часом, для багатьох алжирців, особливо в неблагополучних регіонах, політичний іслам залишається популярним не через екстремізм, а як реакція на корупцію, нерівність і недовіру до державних інститутів. Хоча ісламістські партії здебільшого не досягали успіху на виборах в останні десятиліття, вони все ще відіграють важливу роль у повсякденному житті, заповнюючи соціальні та моральні порожнечі.
Наприклад, у сусідньому Джиджелі місцеві жителі перегородили частину пляжу для проведення масових молитов, а відеозаписи цих подій поширилися в інтернеті та викликали суперечки. Тим часом автомобілі, припарковані біля пляжу, все частіше піддаються актам вандалізму, а відвідувачам пляжу вивішують попередження: “Ідіть грішити в іншому місці”.
Зі свого боку колишній високопоставлений співробітник Міністерства туризму Саїд Бухліфа попередив, що консервативні групи використовують економічні труднощі Алжиру на тлі падіння доходів від продажу газу. Це, за його словами, може підірвати амбіції країни щодо розвитку туристичного сектора.
Туризм та іслам
Як повідомляв УНІАН, раніше про свої плани розвивати туризм в Афганістані заявили таліби, що відрізняються особливо суворим трактуванням ісламу.
Зокрема, жінки під режимом Талібану фактично позбавлені всіх прав. А тому однією з головних проблем для талібів залишається, як взаємодіяти з іноземними жінками-туристками.
