Якщо вам подобається мультик “Рататуй”, можливо, ви побачите Париж у зовсім іншому світлі.
Париж є найпопулярнішим туристичним напрямком у світі. Щороку французьку столицю відвідують вражаючі 50 мільйонів людей. Але не всі вони у підсумку отримють ті враження, за якими їдут.
Насправді образ Парижу є настільки романтизованим, що більшість туристів просто не усвідомлюють прірву між реальним містом і Парижем з романтичних фільмів і романів. Саме це довелося дізнатися журналісту британського таблоїда The Mirror Оліверу Редкліффу.
“Не ступаючи раніше на паризьку землю, я, можливо, мав обожнювану версію французької столиці, частково з дитинства, підживленого пропагандою Pixar, що випливала з любові до фільму “Рататуй”, – зізнається він.
Як і будь-який турист-початківець, Олівер відвідав багато класичних туристичних локацій міста, включно з Версалем, Ейфелевою вежею та Тріумфальною аркою. Але попри ці архітектурні диво, найбільше його вразило дещо інше – те, про що ніхто насправді не попереджає гостей французької столиці.
“Хоча широкий вибір кондитерських та булочних досі з ніжністю залишається в моїй пам’яті, найбільше мене вразили істоти, що ховалися на вулицях під ними, – пацюки. Живучи в Лондоні, я бачив пацюків, які снують вночі, стрибаючи з одного сміттєвого бака на інший, але паразити, що блукають бульварами Парижа, знаходяться на зовсім іншому рівні”, – зізнається британець.
Журналіст констатува, що парижани, вочевидь, звикли до цього явища, яке є частиною їхньої повсякденності. За його словами, місцеві ЗМІ навіть жартують, що пацюки — це просто “неприємний паризький декор”.
Насправді французька столиця вже багато років веде боротьбу з цими істотами, докладаючи значних зусиль. Але поки що результати виявлялися недостатніми.
Інші розповіді туристів
Як писав УНІАН, одна туристка відвідала “найнебезпечніше” місто Європи і була приємно вражена його характером та атмосферою. Йдеться про Марсель у Франції, який хтось любить, а хтось ненавидить.
Також ми писали, як інший турист подорожував тиждень без телефону і розповів, з якими труднощами він зіткнувся. За відсутності Google карт йому довелося покладатися на вказівки від місцевих жителів і власну інтуїцію.
