У 10 відсотках проб води з Чорного моря виявлено холероподібні вібріони, які свідчать про потенційне патогенне середовище.
Європейців налякала холера: епідеміологи б’ють на сполох через стрімке розмноження в морі бактерій Vibrio, які викликають, у тому числі, це небезпечне та високозаразне захворювання. На українських морських курортах, де наразі перебуває дуже багато відпочивальників, небезпечне захворювання наразі не виявлено. Але фахівці закликають бути пильними та ретельно дотримуватися правил гігієни.
Про небезпеку бактерій з роду Vibrio, про те, як може проявитися вібріоз у людини та як від нього захистися УНІАН поговорив із заступником генерального директора з дослідження біологічних факторів Одеського обласного центру контролю та профілактики хвороб Сергієм Дементєвим.
Він розповів, що вібріози — це група інфекційних захворювань, спричинених бактеріями роду Vibrio. Вони можуть уражати шлунково-кишковий тракт, шкіру, а в окремих випадках — призводити до тяжкого системного ураження, включаючи сепсис. Найвідомішими представниками цього роду є Vibrio vulnificus та Vibrio cholerae (збудник холери), але загалом їх понад 100.
За словами лікаря, епідемічну холеру спричиняють специфічні патогенні штами Vibrio cholerae серогруп O1 та O139. Їхнє потрапляння в море можливе зокрема в умовах значного фекального забруднення.
Як каже фахівець, бактерії у морі, у тому числі Чорному, проживають постійно. Природно мешкають і різні штами бактерій роду Vibrio, серед них й Vibrio cholerae. Більшість із них не викликають класичної холери, проте можуть бути виявлені у воді, донних осадах та морських організмах.
Тобто, як зазначив Дементєв, умови для життя бактерії у Чорному морі існують, особливо Vibrio cholerae може поширитися влітку, коли температура води перевищує +20°C. Тому з 1 червня по 30 вересня співробітники центру відбирають проби в контрольних точках – в місцях, де купається багато людей – у морі, озерах, річках. Також під спеціальним контролем – стаціонари інфекційних лікарень.
Основні шляхи передачі інфекції: вживання сирих або недостатньо термічно оброблених морепродуктів, споживання забрудненої питної або харчової води, ковтання морської води чи контакт відкритих ран із морською водою, недотримання правил особистої гігієни під час відпочинку на морі. Тоді може виникнути холера – симптоми інфекції проявляються в вигляді діареї, нудоти, блюванні, білі у животі, лихоманці, зневодженні, сепсисі (токсичному зараженні крові), гнійному ураженні шкіри тощо.
Дементєв розповів, як вберегтися від небезпеки: уникати вживання сирих морепродуктів, дотримуватися правил термічної обробки риби, молюсків, креветок тощо, зберігати морепродукти в холодильнику при температурі не вище +8°C. Також неможна купатися в морі з відкритими ранами, треба вживати лише чисту, бутильовану або кип’ячену воду.
“Основна профілактика – дотримання правил гігієни у зонах активного відпочинку на об’єктах водокористування. Зокрема, не треба ковтати морську, річну воду, руки повинні бути чистими, особливо перед прийомом їжі. Це актуально у літні місяці, коли на морі велика кількість приїжджих і багато людей споживають на узбережжі кавуни або морепродукти, які купують на стихійних ринках”, – сказав заступник гендиректора.
Він розповів, що з початку оздоровчого сезону в регіоні зареєстровано 1072 особи з ознаками шлунково-кишкових інфекцій, але холеру не виявлено. За даними Дементєва, за останній тиждень, у порівнянні з попереднім аналогічним періодом, кількість хворих на кишкові захворювання збільшилася на 3%. А в умовах підвищення температури морської води цей відсоток, скоріш за все, зростатиме.
Станом на 22 липня фахівцями досліджено 580 проб з об’єктів довкілля:
• прісна вода — 167 проб;
• морська вода — 170;
• стічна вода — 214 (з них 119 — з інфекційних стаціонарів/відділень);
• баластна вода — 26;
• харчові продукти (гідробіонти) — 3.
Холерний вібріон не виявлено, однак у 56 пробах (10%) знайшли холероподібні вібріони Vibrio cholerae non O1, які, нагадав Дементєв, не спричиняють класичну холеру. Водночас, їхня наявність свідчить про потенційне патогенне середовище. Проби брали у тому числі на одеських пляжах “Аркадія” та 10 станції Великого Фонтану.
Дементєв зазначив, що в Польщі наразі виявлено жінку, яка інфікована бактерією Vibrio cholerae – хвора пацієнтка госпіталізована, на карантині перебувають десятки людей, що контактували з нею.
“Наскільки знаю, це – місцевий випадок, жінка нікуди не їздила”, – додав заступник гендиректора.
Водночас він попередив: інкубаційний період кішкових захворювань – від кількох годин до тижня, та має місце фактор “міграції”. Тобто, є ймовірність того, що певну особу, яка була інфікована під час відпочинку, може бути діагностовано через деякий час в іншому населеному пункті.
Крім того, як підкреслив Дементєв, під час досліджень слід враховувати активну міграцію населення України через війну – із прифронтових та окупованих населених пунктів, де контроль епідрежиму є проблемою.
Поширення патогенів у Європі
Як писав УНІАН, у Європі найбільша концентрація Vibrio спостерігається у Балтійському морі. Керівник громадської організації “Зелений лист”, хімік, біолог Владислав Балінський розповів, що для європейців поширення бактерій у потеплілій через клімат воді стало своєрідною новиною. Але для України це – звичайна ситуація. За його словами, в Україні кишкові захворювання, підхоплені в морській воді, зазвичай залишаються непоміченими і рідко набувають пандемічного характеру. Один із найпоширеніших патогенних вібріонів у Одеській затоці – це Vibrio parahaemolyticus, який викликає кишкові інфекції (гастроентерити).
