Ще у 2013-му Google Glass обіцяв нам світ, де всі підуть по каву, гортаючи Instagram просто на склі перед очима, а персональний ШІ-компаньйон нашіптуватиме поради про життя й покупки. Презентації виглядали як трейлери до кіберпанку: стильні люди на електросамокатах із «розумними» окулярами, які наче вміють усе. Але замість революції ми отримали меми про «Glassholes» (сленговий, зневажливий термін для користувачів Google Glass), скандали через приховані камери та провал продукту, який навіть Google сором’язливо перевів у корпоративний сегмент.
Сьогодні, через більше ніж десятиліття, ринок розумних окулярів, наче, знову оживає. Meta у колаборації з Ray-Ban, Apple з напівлегендарними AR-окулярами, що, за чутками, розробляються. Samsung разом з Google, Xiaomi та навіть стартапи обіцяють «цей раз точно вийде». Проте для більшості людей за межами Кремнієвої долини ці ґаджети так і залишаються дивними іграшками для гіків і підприємців.
Чому ми досі не бачимо масового «буму», як у смартфонів чи TWS-навушників? Причини – глибше за технічні проблеми. Це суміш технологічних компромісів, соціальних страхів і відсутності того самого «killer app», заради якого людина змінює звичку.
Технології підкачали
Ілюстративне зображення. Ілюстрація: DALL-E
Попри гучні обіцянки маркетологів, реальність носимих ґаджетів досі нагадує бета-версію майбутнього. Головна проблема – технічна трилемма: компактність, потужність і автономність одночасно.
Виробники намагаються впихнути в оправу товщиною 5 мм камери, дисплеї, процесори та батарею, яка має тримати не пів години, а хоча б робочий день.
Поки що виходить… так собі.
Батарея – перший стопор. Навіть у найкращих моделей сьогодні вона забезпечує 2–3 години активної роботи з AR-ефектами або 6–8 годин у «пасивному» режимі (музика, повідомлення). Це занадто мало, щоб окуляри стали повноцінною заміною смартфону.
Продуктивність – другий камінь спотикання. Так, сучасні чипи (Snapdragon AR, Apple M-серії) вже вміють обробляти складні AI-завдання й AR-анімації. Але роблять це з тепловиділенням, яке змушує корпус нагріватися так, що не всі хочуть тримати ґаджет на обличчі.
І навіть дисплеї, які обіцяли стати проривом, не рятують. Waveguide-оптика та MicroLED – технології майбутнього, але поки вони або занадто дорогі, або не забезпечують достатньої яскравості на вулиці.
Для тих, хто хоче знати більше
Waveguide-оптика – це технологія, що дозволяє відображати зображення на склі окулярів так, щоб ви одночасно бачили реальний світ і накладену інформацію. Маленький дисплей, захований у дужці, «запускає» світло в світлопровідний шар лінзи, де воно багаторазово відбивається під контрольованими кутами й створює ефект проекції прямо перед очима. Це дає змогу робити AR-окуляри тонкими та стильними, але є і недоліки: зображення часто недостатньо яскраве для сонячного дня, по краях лінзи виникають спотворення, а саме виробництво залишається дорогим, що й піднімає кінцеву ціну пристрою.
На папері звучить круто: «окуляри, що показують вам маршрут, сповіщення та погодинний прогноз просто в полі зору». У житті – великий компроміс між красивим концептом і тим, що реально працює.
Люди не готові носити камери на обличчі
Ілюстративне зображення. Ілюстрація: DALL-E
Якщо в технологіях ще можна сподіватися на прориви, то зі сприйняттям у суспільстві все набагато складніше. Google Glass у 2013-му став символом не стільки інновацій, скільки параної – користувачів називали «Glassholes», їх виганяли з барів і навіть били за підозру у прихованій зйомці. Навіть сьогодні, коли Meta випустила стильні Ray-Ban з камерами, багато хто відчуває дискомфорт: чи не записує мене цей тип, який п’є каву за сусіднім столиком? Проблема приватності залишається головним бар’єром для масового поширення смарт-окулярів. Щоб змінити ставлення людей, потрібно не просто сховати камеру чи зробити індикатор запису яскравішим – треба роки роботи над довірою, правилами етики та соціальним «нормалізуванням» носимих пристроїв. І навіть тоді гарантій немає, що нове покоління ґаджетів не повторить долю своїх попередників.
Де користь? Немає killer app
Ілюстративне зображення. Ілюстрація: DALL-E
Навіть якщо техніка стане ідеальною, основне питання лишається: навіщо це звичайним людям? Сучасні смарт‑окуляри вміють показувати сповіщення, підказувати маршрут чи робити фото, проте ці речі вже доступні і робочі в смартфонах.
Немає «killer app» — застосунку, який змусить кожного сказати: «мій телефон більше не потрібен, хочу окуляри».
Корпоративна сфера інша: HoloLens 2 від Microsoft, Vuzix, Magic Leap — користь там є, коли окуляри економлять час або підвищують точність у виробництві чи медицині. Проте й Microsoft відмовилася від власного апаратного напрямку: у жовтні 2024‑го HoloLens 2 вивели з виробництва, а підтримку завершать до кінця 2027 року. Навіть пацієнтів ІVAS — армійський варіант HoloLens — підтримує тепер не Microsoft, а Anduril.
Отже, навіть для перспективного бізнес‑ринку, де окуляри повинні були стати інструментом майбутнього, виробництва закривають, а досвідчені користувачі вже готуються до відв’язки від розумних окулярів. Це яскравий сигнал, що апаратний прорив — не достатній. Без справді корисного, масового застосування — AR залишиться цікавою, але нішевою технологією.
Ціна питання
Ілюстративне зображення. Ілюстрація: DALL-E
Навіть якби технології вже були ідеальними, а killer app – знайдено, є ще одна прірва між смарт-окулярами та масовим ринком: ціна. Сьогодні повноцінні AR-окуляри вартують $1500–2500, а в деяких випадках і вище. Для більшості людей це ціна нового флагманського смартфона і ще трохи зверху – при тому, що смартфон вони носять у кишені, а окуляри залишаються «експериментальним» ґаджетом. Навіть більш прості моделі, на кшталт аудіоокулярів від Ray-Ban Meta або Xiaomi, не можна назвати дешевими: $300–400 за окуляри, які по суті є навушниками з камерою. І це в умовах, коли у більшості користувачів вже є навушники та смартфон із кращими камерами й дисплеями. Масове виробництво й падіння цін можливі, але навряд чи раніше, ніж через 3–5 років, коли технології дозріють, а ринок стане більш конкурентним. До того часу смарт-окуляри залишатимуться продуктом для ентузіастів та корпоративних клієнтів.
Чи є світло в кінці тунелю?
Ілюстративне зображення. Ілюстрація: DALL-E
Попри всі технічні й соціальні бар’єри, великі гравці ринку не відступають – і саме це тримає тему смарт-окулярів на плаву. Apple, Meta, Samsung, Xiaomi та десятки стартапів продовжують вкладати мільярди у розробку нових моделей, роблячи ставку на кілька ключових технологічних проривів. По-перше, це MicroLED-дисплеї та waveguide-оптика, які обіцяють легші й тонші конструкції зі значно кращою яскравістю. По-друге, ШІ-помічники, здатні працювати прямо на девайсі без затримок і хмарних обчислень – такий сценарій може дати окулярам сенс як «постійно увімкненим» ґаджетам. І, звичайно, залишається надія на прорив у батареях: твердотільні акумулятори або інші рішення, що дозволять працювати годинами, а не хвилинами.
Ринок зараз нагадує ранні роки смартфонів: багато експериментів, провальних спроб і поступовий прогрес, який мало хто помічає до моменту «ефекту айфона». Але ключове питання – чи взагалі цей ефект настане? Чи стане хтось новим Apple у світі смарт-окулярів, чи вся індустрія застрягне на рівні нішевого B2B-продукту?
Контраргументи: чому ринок може знову спіткнутися
Ілюстративне зображення. Ілюстрація: DALL-E
ШІ – дорого та енергозатратно
Факт: On-device AI (тобто коли окуляри самі рахують, а не зливають усе в хмару) вимагає потужних чипів. Це означає більший нагрів, більше споживання батареї й дорожчий сам девайс.
Недолік: навіть найкращі сучасні чипи на кшталт Snapdragon AR1 чи Apple M-серії – це компроміс. Потужність доводиться обмежувати, щоб не перетворити окуляри на паяльник на переніссі. Поки що це або «розумний аудіоґаджет», або дуже обмежений AR.
Тестові батареї – не гарантія прориву
Факт: Твердотільні та літій-сірчані батареї дійсно в лабораторіях показують круті результати – вдвічі більшу ємність і безпечніший профіль.
Недолік: між тестами в умовах лабораторії й серійним виробництвом – прірва. Десятки стартапів обіцяли такі батареї «через 2 роки» ще у 2018-му, але навіть у 2025-му смартфони й авто сидять на старому доброму Li-ion. Для окулярів шанс прориву є, але це не гарантія.
Соціальне сприйняття – найбільший бар’єр
Факт: Сьогодні в кращому випадку кілька мільйонів людей у світі носять Ray-Ban Meta або китайські аудіоокуляри. Це мікроскопічний відсоток від 8 мільярдів населення.
Недолік: Масове сприйняття – це не просто зробити окуляри красивими. Це роки маркетингу, пояснень, чому їх носити – ок. Навіть TWS-навушникам знадобився майже десяток років, щоб стати нормою.
Інвестиції ≠ успіх
Факт: Великі гравці вже влили десятки мільярдів у AR/VR (Meta витратила $50+ млрд на Reality Labs – і що?).
Недолік: Багато грошей не гарантують, що продукт полетить. Якщо споживач не бачить сенсу – хоч залий ринок золотом, він не купить. Приклади – Google Glass, Magic Leap, навіть HoloLens за межами B2B.
В сухому залишку: чи потрібні нам взагалі «розумні» окуляри?
Ринок смарт-окулярів сьогодні стоїть на роздоріжжі – між черговим провалом і довгоочікуваним проривом. Технології стають компактнішими й розумнішими, але ще не настільки, щоб вони злилися з нашим повсякденним життям так само природно, як смартфони чи TWS-навушники. Соціальні бар’єри, відсутність реальної користі для більшості споживачів і висока ціна тримають їх у статусі «ґаджетів для гіків» або корпоративних інструментів.
Проте повністю відкидати перспективи теж рано. Якщо виробники знайдуть killer app, зроблять дизайн максимально непомітним, а батареї та дисплеї – по-справжньому зручними, до 2030 року смарт-окуляри можуть вийти з нішевості та стати новою «нормою». У цьому випадку вони не замінять смартфони, а стануть їхнім продовженням – пристроями для швидких взаємодій із цифровим світом без потреби тягнути телефон з кишені.
Але є й альтернативний сценарій, у якому AR-окуляри так і залишаються дорогим аксесуаром для бізнесу, військових та хайпових стартапів. Реальність, як завжди, десь посередині – наступні 5 років вирішать, чи перетвориться ринок на чергову золоту жилу, чи піде слідом за Google Glass у музей техноілюзій.
Для тих, хто хоче знати більше
